- справляти
- —————————————————————————————справля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
справляти — я/ю, я/єш, недок., спра/вити, влю, виш; мн. спра/влять; док., перех. 1) розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. || Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). || Виконувати культові обряди. •• … Український тлумачний словник
труса справляти — шукати; робити обшук … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
подобатися — (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму н. смаку), імпонувати … Словник синонімів української мови
Мартовские статьи — 1654 года (другие названия: «Переяславский договор», «Статьи Богдана Хмельницкого», «Статьи Войска Запорожского», «Переяславские статьи») акт, юридически оформивший автономное положение Войска Запорожского в составе Российского государства… … Википедия
Переяславский договор — Переяславский договор так условно называют событие XVII века, завершившееся присоединением земель контролируемых Войском Его Королевской Милости Запорожским Речи Посполитой к Московскому государству. В историографии также упоминается и… … Википедия
весілля — я, с. 1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля. 2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження … Український тлумачний словник
відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… … Український тлумачний словник
влада — и, ж. 1) Право керувати державою, політичне панування. 2) Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. •• Викона/вча вла/да одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів,… … Український тлумачний словник
вражальність — ності, ж. Здатність справляти враження … Український тлумачний словник
враження — I я, с. 1) Те, що залишається у свідомості людини від баченого, пережитого. || Почуття, відчуття. Ділитися враженнями. 2) Вплив чого небудь на когось. 3) Думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким або чим небудь.… … Український тлумачний словник